Проблема шкільного гуртка "Євроклуб": 

"Виховання європейської свідомості, пропаганда спільних європейських цінностей в умовах соціалізації"

Звіт про роботу «Євроклубу»

Як відомо наш шкільний Євроклуб має назву «Обрій». Члени Євроклубу є учні 10-11 класів.

Члени Євроклубу кожного року організовують цілий тиждень Європейської інтеграції, яка включає в себе:

1. Виставку стіннівок «Європейські країни».

2. Виставку Європейської валюти.

3. Виставку прапорів Європейських країн.

4. Гра «Що? Де? Коли?» на Європейську тематику між учнями 5-8 класів.

5. Змагання з волейболу.

6. На заняттях спецкурсу з англійської мови учні виготовляли

презентації Power Point про країни Євросоюзу.

Організація та підготовка пізнавально-розважальних і культурних заходів, різноманітних виставок,  зустрічей, круглих столів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності дітей і молоді щодо принципів діяльності ЄС, культурного надбання європейських народів. Кожну середу збираються Євроклубівці у кабінеті зарубіжної літератури. Як завжди, на початку відбувається якась комунікативна вправа, яка настроює учасників на доброзичливий лад, розвиває навики спілкування та довіри. Потім іде основний інформаційний блок.

Як правило учні у групах чи у парах опрацьовують певний матеріал, занотовують його у зошит чи схематично зображують на альбомному листку, а потім презентують свою роботу. Так як  члени Євроклубу  учні  8 класу, прийняли участь у фестивалі на базі ЗОШ№10, де показали знання з  стосовно з  історії, географії та культури Європейських країн. Наприклад: Символи Європейського Союзу. Європейські столиці. Прапори Європейських країн. Визначні місця Європи. Наші будні Річки Європи. Відомі Європейці. Свята та традиції. Народи Європи та їх мови.

Керівник Євроклубу відвідала м.Дніпропетровськ з обміном досвіду, зустріч з керівниками  обласних євроклубів з питанням: «Молодіжні проблеми: креативні шляхи,  їх вирішення», отримала сертифікат.

Особливої уваги заслуговує розповідь про святкування різноманітних свят у нашому Європейському клубі:

 Вересень – День Європейських мов.

Жовтень –Англійською мовою учні складали розповідь про відомих людей.

Випуск стіннівок на теми: «Символіка ЄС»

     27 вересня –день партизанської слави, це зустріч з ветераном Погонець О.Р.

Жовтень – виставка гарбузів на шкільній ярмарці та представлення країн ЄС.

 Грудень – костюмована Різдвяна вечірка Учні підготували музично- розважальну програму для своїх друзів та учнів початкової школи .Перед вечіркою члени клубу виготовляли різдвяні листівки, писали побажання для

Євроклубу, підготовляли подарунки один одному.

15 листопада – День Толерантності.

Січень – День Мартіна Лютера Кінга. Тема засідання була життя та діяльність Мартіна Лютера Кінга. Учні  переглянули відео-сюжет про борця за американську свободу.

22 січня – День Соборності. 27 січня- День пам'яті жертвам Голокосту

Лютий – шоу «День Святого Валентина. Члени клубу організували доставку«Пошти кохання».

Засідання «Час і досі не загоїв рани – цей одвічний біль Афганістану» зустріч з учасником  бойових дій Мамонтовим Андрієм Володимировичем.                                                  

Квітень –  відвідування героїв Чорнобиля Джейгало М.М.  та вшанування памяті загиблих у Чорнобилі.

Робота з громадкістю: зустрічі з депутатами міста Захарчуком В.В. та Шабельником М.І., мешканцем селища Максимівка, за допомогою якого учні провели дослідницьку роботи, щодо виникнення вулиці Панфілова.

Травень –участь у міському фестивалі «Чи знаеш ти Європу?»

Привітання з Днем Перемоги учасника бойових дій.

Ø Спільні прогулянки по зимовому стадіону або на дитячий майданчик.

Ø Командні ігри на згуртування.

Ø Вітання з Днем народження членів клубу – для цього було виготовлено стіннівку, де розміщено дитячі фотографії учнів та дати їх народження.

Ø Фотосесії усіх членів клубу.

Ø Інтелектуальні ігри в Проведення різних Євроклубі інтелектуальних ігор, де команда Євроклубівців виступає окремо від своїх однокласників.

Ø Ведення спільного блогу в Інтернеті. Брейн-ринг Що? Де? Коли?

Конспекти занять на європейську тематику

Якщо ми хочемо, щоб діяльність Європейського Клубу була ефективною, і щоби з цього мали користь всі учні школи, треба піднімати питання, пов’язані з Європою на уроках, в учнівських колах або на регулярних, відкритих зустрі- чах членів клубу. В цьому розділі знайдеш зразки конспектів занять на європейську тематику.

1.     ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ІНШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ДЕ НАШЕ МІСЦЕ?

Мета уроку:

1) ознайомити учнів із сучасними поглядами на цивілізаційний розвиток людства, з основними рисами Європейської та інших цивілізацій;

2) показати основні підходи до визначення місця тієї чи іншої локальної цивілізації в загальній системі цивілізацій;

3) допомогти учням орієнтуватись у сучасному світі, визначати, чим зумовлені ті чи інші особливості розвитку. Основні поняття: “цивілізація”, “типи цивілізацій”, “цивілізаційні світи”, “Європейська цивілізація”, “європейські цінності”.

Форми роботи на уроці: евристична бесіда, дискусія, міні лекція, робота з документом.

Рекомендації до уроку: тема розрахована на два уроки. Розподіл часу може бути довільним – залежно від рівня підготовки учнів.

Основні форми роботи учнів визначено в тексті посібника. Вчителю варто звернути увагу на ключові поняття теми. Бажано давати учням можливість самим визначати їх на основі роботи з текстом посібника, активізуючи власні знання. Вчитель регулює цю роботу, при необхідності переходячи до пояснення матеріалу – залежно від ступеня засвоєння його учнями. Під час виконання завдань, запропонованих у посібнику, можна організувати групову роботу чи роботу в парах. Це доцільно робити в тих випадках, коли пропонується поміркувати або поміркувати й обговорити. Важливо перед цим ознайомити або нагадати учням правила такої роботи.

Матеріал дає також можливість організації дискусії про цивілізаційне місце України. У підготовленому класі з досвідом подібної роботи це буде цілком доцільно. В іншому випадку на це просто не вистачить часу. Для закріплення матеріалу пропонується організувати роботу з документом. При цьому доцільно поставити такі питання і завдання: Що це за документ? Що Ви про нього знаєте? Виділіть ключові слова в цьому документі. Які саме цінності зафіксовані в ньому? Чому саме такі цінності? Про що це свідчить? Чи вони є загальними цінностями (цінностями для всіх)? Як вони співвідносяться з європейськими цінностями? Після цього варто запропонувати учням самостійно зробити висновки.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель наголошує на європейському виборі України, підкреслюючи одночасно її самобутність. Доцільно і навіть принципово важливо звернути увагу учнів на те, що європейська цивілізація не є кращою за інші. Просто вони різні, і слід поважати цінності інших цивілізацій, намагатись бути готовими до діалогу.

Як домашнє завдання учням можна запропонувати підготувати короткі промови-апології щодо цінностей інших цивілізацій. Або ж написати коротке есе на тему “Де наше місце?”.

2.ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЄВРОПИ

Мета уроку:

1) закріпити поняття про географічне положення;

2) сформувати знання про географічне положення та населення Європи;

3) дати уявлення про особливості географічного положення частин (регіонів) Європи; розвивати просторове мислення, уміння створювати образ території;

4) виховувати розуміння Європи як спільного дому всіх європейців.

Основні поняття: “географічне положення Європи”.

Форми роботи на уроці: дискусія, робота з картою. Додаткові матеріали: географічна карта Європи.

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Слово вчителя. Сьогодні ми будемо говорити про географічне положення Європи. Щоб зро- зуміти значення географічного положення тієї чи іншої території для приро- ди, населення і господарської діяльності, ми порівняємо географічне поло- ження Європи з положенням земельної ділянки. Уявіть, що Ви повинні вибрати земельну ділянку для будівництва свого майбутнього будинку, тут будете жити Ви і Ваші діти, а надалі, можливо, і Ваші онуки. Цілком природно, що Ви будете ретельно підбирати ділянку і при цьому будете враховувати низку факторів: наприклад, сприятливі кліматичні умови, родючий ґрунт, близькість до водойми чи річки, а ще краще – теплого моря. Необхідно, щоб поруч проходила автомобільна дорога, існував під’їзд до ділянки, недалеко знаходилася б залізнична станція (перетинання шляхів сполучення). Бажано, щоб сусіди були Вашими гарними знайомими, причому досить забезпеченими і такими, що вміють утримувати свою ділянку в належ- ному стані, також є важливим, щоб Ви допомагали один одному у вирішенні господарських питань. Але такі – ідеальні – умови для життя людей існують вкрай рідко, а в “житті” великих регіонів і частин світу їх взагалі не буває, та й місце “під сонцем” ці географічні об’єкти не обирають, а використовують те, що дала природа, – те, що визначено долею.

Доленосність географічного положення, в першу чергу, стосується його фізико-географічних аспектів, а ось економіко-політико-географічне положення території змінюється з часом, і, якщо докласти зусиль, то ці зміни можуть сприяти розвитку тієї чи іншої території.

Сьогодні ми з Вами спробуємо з’ясувати, що ж у географічному положенні Європи запропоновано її величністю природою і не підлягає змінам, а що ство- рено в процесі розвитку людської цивілізації і може бути змінене волевиявом населення. Європейський Клуб У Школі 70

ІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Поняття “географічне положення” та його складові. Фізико-географічне: 1. Положення на земній кулі щодо екватора і нульового меридіана. 2. Крайні північна, південна, західна і східна точки, їхні координати. 3. Сусідні фізико-географічні об’єкти та положення щодо них. 4. Вихід до океанів і морів. 5. Вплив географічного положення на особливості природних умов. Економіко-географічне: 1. Положення на економічній карті світу. 2. Сусідні регіони, рівень їх- нього економічного розвитку й особливості взаємин з ними. 3. Особливості берегових ліній (довжина). 4. Положення щодо міжна- родних шляхів сполучення, сировинних баз і найважливі- ших торгових партнерів. Політико-географічне: 1. Положення щодо різних міжнародних об’єднань, місць міжнародної напруженості. 2. Участь країн частин світу (регіону) у міжнародних організаціях. 3. Вплив різних політичних сил, що знаходяться як усередині регіону, так і за його межами, на політичні і економічні процеси.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ Звертаємо увагу на те, що географія вивчає природні об’єкти у взаємозв’язку, тому важливо не лише мати уявлення про “сусідів” досліджуваного нами об’єкта, але й зрозуміти, як вони взаємопов’язані з ним, впливають на природу, населення і його господарську діяльність. 2. Фізико-географічне положення Європи.

Ключова проблема: які особливості ФГП Європи зумовлюють більш сприятливі природні умови в цій частини світу, порівняно з відповідними їй за широтним розташуванням регіонам Азії? Зараз наше завдання – якомога точно відповісти на три питання: Де знаходиться Європа? Які природні об’єкти знаходяться поруч із Європою? Як ці об’єкти впливають на природу, населення і його господарську діяль- ність? Головне: Європа знаходиться у північній півкулі, основна частина її території розташована в межах помірних широт. Завдяки особливостям фізико-геогра- фічного положення Європа має більш сприятливі природні умови, порівняно з регіонами Азії, що відповідають їй за широтним розташуванням.

3. Економіко-географічне і політико-географічне положення Європи.

Ключова проблема: зміни ЄГП і ПГП протягом останнього десятиліття і в найближчому майбутньому. Головне: Європа має зручне економіко-географічне і політико-географічне положення. Регіон розташований на перехресті міжнародних шляхів сполу- чення, має сприятливе приморське положення, найбільшими стратегічними союзниками європейців є розвинуті країни, у першу чергу – США і Канада; сусідні регіони мають відносно низький рівень економічного розвитку, але володіють значними природними ресурсами. Останніми роками відбули- ся якісні зміни усередині регіону: скінчилось протистояння між Заходом і Сходом, з’явилися осередки напруженості на території колишнього СРСР і Югославії. Одним із шляхів розв’язання низки загальноєвропейських проблем є розширення Європейського Союзу на південний схід і схід Європи.

ІІІ. Запитання та завдання. 1) З поданого списку об’єктів, які впливають на природу і господарську діяль- ність населення Європи, учні обирають найбільш цікавий і готують повідом- лення про нього.

Список об’єктів: Північноатлантична течія; області максимального та мінімального тиску; Середземне море; об’єкт на вибір.

3.НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПИ

Мета уроку:

1) розширити й поглибити знання учнів про населення Європи;

2) формувати уміння працювати з додатковими джерелами знань;

3) розвивати мислення, творчі здібності.

Основні поняття: «населення Європи». Форми роботи на уроці: інтерактивна гра “Прес-конференція”. Додаткові матеріали: карта Європи.

Хід уроку:

На попередньому етапі учні самостійно вивчають матеріал, присвячений темі «Населення Європи», обирають головних діючих осіб – «жителів» п’яти єв- ропейських країн і двох «демографів» – фахівців із населення. «Європейці» представляють по одній країні від Північної, Середньої, Південної, Цент- ральної і Східної Європи. Країни потрібно підбирати, з одного боку – яскраві й цікаві, з іншого – такі, що мають притаманні для даного регіону риси. Причому знати про обрані країни повинні лише виконавці головних ролей. Приклади країн: Північна Європа (Швеція, Фінляндія). Середня Європа (Німеччина, Франція). Південна Європа (Іспанія, Греція). Центральна Європа (Польща, Словаччина). Східна Європа (Росія). При обранні головних діючих осіб уроку необхідно враховувати інтереси учнів, їхнє бажання виконувати ту чи іншу роль, уміння працювати з додатковою літературою, творчі здібності, наявність додаткових джерел знань. Учитель допомагає «жителям» європейських країн і “демографам” підібрати літературу, видає учасникам прес-конференції візитні картки європейських країн з населенням понад 1 млн. осіб. Інші учні класу готують питання, відповіді на які вони хотіли би почути від головних діючих осіб. Основна частина питань збирається на попередньому етапі і передається «жителям» європейських країн і «демографам». «Європейці» готують інформацію не тільки про населення своїх країн, вони вивчають їхню історію, географію, економіку, збирають дані про найбільш яскраві особистості в історії і культурі даної країни. Питання можна поділити на групи за рівнем складності: побудовані на матеріалі, викладеному в підручнику; такі, що потребують глибоких географічних і історичних знань про країну; такі, що потребують аналізу наявних статистичних даних. Учням класу вчитель пропонує виступити у ролі журналістів, працівників інших засобів масової інформації. Наприклад, телебачення: освітні, науково- популярні, пізнавальні, розважальні програми. Виходячи з цього, питання можуть мати різну спрямованість. На уроці розглядаються такі країни: Німеччина, Швеція, Іспанія, Польща, Росія. На першому етапі кожний з «європейців» робить до шести повідом- лень. У трьох перших міститься інформація про регіон, в наступних він розповідає про “свою” країну, але не називає її. Чим далі, тим інформація стає більш докладною та загальновідомою. Завдання для учнів: якомога раніше визначити, про який регіон, про яку країну йдеться, і написати їхні назви на контрольному листку. Контрольний листок отримують усі учні-«журналісти». На цьому листку вони пишуть назви регіону і країни, складають невеличке «есе» про пресс-конференцію (у чорновому варіанті). Кількість балів, котрі отримає кожен з учнів, залежить від того, на якому етапі були вгадані назви географічних об’єктів (від 3 до 1 бала), і змісту «есе», що вони підготують під час уроку.

Перший етап. Виступ «європейців» із повідомленнями про свої регіони і країни.

Житель Німеччини Представляє регіон Середньої Європи На регіон припадає чверть запасів кам’яного вугілля в Європі. Тут знаходиться найбільш густа мережа міст у Європі, її каркас створюють міські агломерації, їх на батьківщині цієї форми розселення – понад 100. Це – світовий рекорд. Найпоширеніші народи в регіоні – німці, французи й англійці. Презентація країни Країна має дуже вигідне географічне положення, її територія трохи нага- дує букву Р, підстава якої знаходиться в центрі Європи, а верхня частина окон- турена водами двох морів Атлантичного океану. Господарство країни нагадує точно налагоджений механізм, що багато в чому відповідає таким рисам характеру його жителів, як точність, пунктуаль- ність, заощадливість. Якщо це помножити на професіоналізм, високий рівень освіти і кваліфікацію трудових ресурсів – Ви отримаєте високоякісну, надій- ну і дорогу продукцію, якою славиться країна в усьому світі. Клімат досить м’який, відносно суворі зими в гірських районах, середнь- орічна кількість опадів – 600-700 міліметрів. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства і є однією з причин досить розгалуженої річкової мережі. Найбільшими ріками є Рейн, Везер, Ельба, Дунай. Житель Росії Представляє регіон Східної Європи Понад 75% території регіону займають рівнини, гори «облямовують» його зі сходу. У північній частині регіону клімат – субарктичний і арктичний. Назва цього регіону подібна до назви найбільшої рівнини на території Єв- ропи. Презентація країни У країні проживає невелика група саамів, вони належать до перехідної раси, що склалася в процесі тривалої взаємодії північних європеоїдів і мон- голоїдів. У цій країні велика частина віруючих – православні, одночасно тут проживають мільйони мусульман. Країна має наймогутніший природно-ресурсний потенціал у Європі. Житель Іспанії Представляє регіон Південної Європи Гори займають у цьому регіоні 75% території.

2) До складу регіону входять вісім країн і одна залежна територія. Одна країна цього регіону не є членом ООН. Майже всі країни регіону знаходяться на півостровах і островах Серед- земного моря. Презентація країни Середня температура липня – +27°С, січня – -1°С. Більше половини тери- торії країни займає степ з малородючими ґрунтами і бідною рослинністю. У цій багатонаціональній католицькій країні, поряд із офіційною мовою, в окремих областях існують інші офіційні мови. Найбільші міста цієї країни – Мадрид і Барселона. Житель Польщі Представлення регіону Центральної Європи Клімат на більшій території регіону – помірно-континентальний, приро- да різноманітна, наприкінці ХХ сторіччя тут було створено багато національ- них парків та інших природоохоронних територій. В останніх 10 років для більшості країн регіону характерний негативний природний приріст (депопуляція). Число країн регіону значно збільшилося в результаті розпаду деяких держав. Презентація країни На півночі країни переважають низовини, у центрі і на півночі – височи- ни, лише крайня північ і північний захід зайняті мальовничими горами. У цій країні проживають близько 300 тис. українців, а в Україні живуть близько 200 тисяч представників корінної національності цієї держави. Один із найвідоміших письменників цієї країни й усього світу – Адам Міцкевич. Його твори перейняті гарячою любов’ю до країни, її природі і людей, вони сповнені переживаннями за їхнє майбутнє. Житель Швеції Представлення регіону Північної Європи Особливістю країн регіону є високий рівень соціального захисту населення. Економіку цих країн можна назвати соціальною ринковою економікою. Густота населення – близько 20 людей на 1 км2. Тривалість життя в краї- нах регіону – майже 80 років, дуже високий тут пенсійний вік – так, в одній із країн він складає 67 років як для чоловіків, так і для жінок. Майже всі країни мононаціональні: так, у Ісландії 98,3% населення – ісландці.

2 Презентація країни Територія країни витягнута з півдня на північ майже на 160 км і частково знаходиться за Північним полярним колом. У країні найбільша тривалість життя і найнижча дитяча смертність у Єв- ропі. Найважливішими природними багатствами цієї країни є ліс і залізна руда. У столиці цієї держави вручають Нобелівську премію. Другий етап Варіанти питань і відповідей на прес-конференції: Які особливості національного складу населення країн Західної Європи? Національний склад населення досить складний. Велика частина жителів говорить мовами, що належать до індоєвропейської родини (романська і ні- мецька групи). Більшість країн – мононаціональні. До двонаціональних на- лежить Бельгія, а Швейцарія, Іспанія і Великобританія – багатонаціональні країни. Які особливості розміщення населення Центральної і Східної Європи? Населення розміщене досить нерівномірно: при середньому показнику близько 90 людей на км2 є країни, де цей показник утричі нижчий – це Росія (європейська частина) і Естонія. Максимальна густота населення – в Чехії, Польщі і Молдові, вона становить 120-130 людей на км2. Розкажіть про розміщення населення у Німеччині. Німеччина належить до числа найбільше густонаселених країн світу: навіть у людній Західній Європі показник густоти, що становить 229 людей на км2, є високим. Населення розміщене по території досить рівномірно. Коли відбувся поділ християнства? Які особливості і географія основних гілок цієї релігії? В ХІ столітті християнство розпалося на два напрямки: католицизм і православ’я. Якщо католики підлеглі тільки Папі римському, то в православних існують незалежні (автокефальні) церкви. Є й інші відмінності: наприклад, у відправленні служб – католики хрестять дітей, обливаючи їх водою, а православні – тричі занурюючи їх у воду.

Що Ви можете сказати про урбанізацію в країнах Північної Європи? У Північній Європі відсоток міського населення складає від 60% у Фінляндії до 92% в Ісландії, причому в Ісландії для одержання статусу міста достатньо 200 жителів. Найбільшими містами тут є столиці Швеції і Данії – Стокгольм і Копенгаген. Ви представили Адама Міцкевича як одного з видатних поетів дев’ятнадцятого століття. Який його твір Ви можете порекомендували прочитати? Якщо Ви хочете більше довідатися про Польщу та її історію – прочитайте поему «Пан Тадеуш». З цього твору Ви дізнаєтесь про життя польської шляхти, побут і традиції того часу, перейметеся любов’ю автора до Польщі. Це справжній шедевр польської і світової літератури. Примітно, що твори А. Міцкевича переклали такі видатні поети, як О. С. Пушкін і М. Ю. Лермонтов. На заключному етапі уроку виставляється оцінка кожному з «європейців» і «демографів», учні здають картки з відповідями і свою думку про прес-конференцію, викладену на папері («есе»). Таким чином, учитель має можливість оцінити всіх учасників уроку – прес- конференції.

Домашнє завдання: Здійснити аналіз прес-конференції і самоаналіз своєї участі в ній. Зазначити переваги і недоліки в її проведенні. Запитальник для аналізу уроку і своєї участі в ньому Мені урок сподобався (не сподобався)... тому що... Цей урок кращий (гірший) ніж стандартний... тому що... Я міг виступити краще ніж... тому що... Я хотів би дізнатися більше про... Найбільш вдалим був виступ ... тому що… Мені не сподобався виступ... тому що... На уроці я хотів би... Наступного разу буду більш активно (менш активно) брати участь у підготовці і проведенні подібного уроку, тому що...

4.ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ – МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ

Мета уроку: ознайомити учнів з основними етапами розвитку європейської цивіліза- ції та їхніми характерними рисами; показати роль європейських цінностей в житті європейського суспільства та історію їхнього формування; допомогти учням розвивати критичне мислення, навички аналізу та історичного мислення.

Основні поняття: «Європа», «Європейська цивілізація», «Середньовіч- чя», «індустріальна цивілізація», «демократія», «постіндустріальна (інформаційна епоха)», «глобалізація».

Форми роботи на уроці:евристична бесіда, мінілекція, дискусія.

Рекомендації до уроку: На початку уроку вчитель проводить бесіду з учнями з метою актуалізації набутих знань. Головна мета – перевірити і, можливо, поглибити розуміння учнями понять “європейська цивілізація” та “європейські цінності” (до 5 хви- лин). Потім варто організувати міні-дискусію про “кінець історії”. Це може бути здійснено також у формі вільної дискусії з висловленням індивідуальних мір- кувань учнів. Можливий варіант з організацією групової роботи. У цьому випадку учні об’єднуються у дві групи. Одна отримує завдання знайти аргументи на користь цієї тези, а інша – проти неї (можливе поставлення випереджувального завдання на попередньому уроці). Бажано, щоб учні наводили конкретні приклади із сучасної історії. Підсумки дискусії підводить вчитель (до 10 хвилин). Далі вчитель переходить до опрацювання нового матеріалу. Власне, він не є в повному розумінні новим, тому в достатньо підготовленому класі воно може здійснюватись у формі бесіди з опорою на знання учнів, набуті в курсі історії. В менш підготовленому класі доцільно проводити це опрацювання у формі мінілекції. Особливу увагу доцільно звернути на характеристику індустріальної та постіндустріальної епохи, оскільки саме в цей період формуються остаточно основні європейські цінності і починається “панування Заходу”. Обговоренню цієї тези також варто присвятити увагу. Особливо важливо, щоб учні визначили, чим, власне, було забезпечене це панування. Також при наявності часу доцільно організувати дискусію про демократію як найкращу з можливих форму правління. Якщо часу на це не залишається, можна дати це як домашнє завдання – оформити як есе (доцільно жорстко встановити його розмір – це сприятиме формуванню чіткості та ясності думки). Окремо варто попрацювати з поняттям глобалізації, наголосивши на об’єктивному характері цього процесу, але підкресливши як його позитивні, так і негативні риси. Як підсумок уроку є сенс знову повернутись до тези Ф. Фукуями і обговорити її з точки зору глобалізації. Не варто боятись різних точок зору, в тому числі і негативних. Важливо, підводячи підсумки уроку наголосити на плюралізмі думок як одній з європейських цінностей і ще раз повернутись до тези про їх загальнолюдське значення.

Домашнє завдання: опрацювати текст параграфу, запитання і завдання до нього; написати есе, теми: «Теза В. Черчілля про демократію як кращу з можливих форм правління» або «Глобалізація – “за” і “проти”.

5.МІСЦЕ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІЇ

Мета уроку: ознайомити учнів з головними особливостями історії України, показати її місце на перехресті цивілізаційних світів; показати своєрідність української історії, місце і роль України в європейській цивілізації; допомогти учням виробити вміння аналізувати документи, формувати і висловлювати власну точку зору, проводити порівняльний аналіз.

Основні поняття: “геополітичне положення”, “цивілізаційні світи”, “захід- но- і східнохристиянські цивілізації”, “перехідний тип цивілізаційного роз- витку України”. Форми роботи на уроці: евристична бесіда, дискусія, мінілекція, робота з документом та схемою.

Рекомендації до уроку: На початку уроку вчитель проводить роботу з актуалізації набутих раніше знань. Вона проводиться або у формі бесіди по запитаннях і завданнях попереднього параграфу або у формі зачитування і короткого обговорення есе (домашнє завдання). Важливо переконатись, що учні розуміють поняття “цивілізація”, “європейські цінності”, пам’ятають основні етапи історичного розвитку Європи та розуміють їхні основні риси(5–7 хвилин).

Наступний етап уроку – організація роботи з джерелами. Це може бути як індивідуальна, так і групова робота. Можливий варіант, коли кожна група опрацьовує всі джерела, а також варіант, при якому група опрацьовує одне джерело, а потім групи порівнюють свої висновки. Вибір варіанту залежить від вчителя і повинен бути зумовлений рівнем підготовки конкретного класу, а також міркуваннями щодо розмаїття видів і форм роботи. Учні повинні дійти висновку, що в усіх джерелах підкреслюється своєрідність положення України “між сходом і заходом”. В підготовленому класі учні по- винні звернути увагу на нюанси думок різних авторів (5 – 7 хвилин).

Подальша робота також залежить від рівня підготовки конкретного класу. В менш підготовленому доцільно викладати матеріал вчителю, а в більш підготовленому класі можна організувати роботу у формі порівняльного аналізу європейської і української історії з можливим заповненням відповідної таблиці. В такому випадку учні визначають етапи історії Європи і визначають основні параметри української історії цього періоду. В іншому випадку складання такої таблиці варто запропонувати учням як домашнє завдання. Центральне місце уроку повинна займати робота зі схемою, яка ілюструє геополітичне становище України та її місце між різними цивілізаційними світами. Ця робота організується під керівництвом вчителя і з його коментарями. Варто звернути увагу на питання і завдання до схеми.

 Ключові висновки, з огляду на їхню важливість, доцільно сформулювати вчи- телю. Особливо важливо звернути увагу на своєрідність геополітичного становища України, на перехідний характер її цивілізації, підкресливши все ж її спорідненість з європейською цивілізацією.

Домашнє завдання: опрацювати текст параграфу та відповісти на питання до нього; скласти порівняльно-синхроністичну таблицю “Історія Європи та історія України”(на матеріалах § 4-5).

6.РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ПЕРСПЕКТИВ: ЄВРОПА І СВІТ

Мета уроку: ознайомити учнів з основними напрямками міжнародного співробітниц- тва; показати місце Європи в сучасному світі, головну мету міжнародного спів- робітництва зробити світ більш безпечним; допомагати учням набувати навичок аналізу фактів, здобувати і аналізувати інформацію.

Основні поняття: “глобалізація”, “міжнародне співробітництво”, “Європейський Союз”, “стабільність”, “миротворча місія”, “гуманітарна допомога”.

Форми роботи на уроці: евристична бесіда, мінілекція, робота в групах.

Рекомендації до уроку: Оскільки матеріал даного параграфу несе велику інформаційну насиченість, рекомендується на цьому уроці більше часу приділити розповіді вчителя, в якій він повинен дати достатній фактологічний матеріал, визначити основні напрямки міжнародного співробітництва. Доцільно залучити додатковий матеріал з преси і особистого досвіду. Можливо є сенс дати учням на попередньому уроці випереджальне завдання зібрати матеріали з преси про сучасне, міжнародне співробітництво, самміти “Великої сімки”, миротворчі операції тощо.

Для актуалізації навчального матеріалу рекомендується розпочати урок з евристичної бесіди на основі аналізу фактологічного матеріалу, поданого в посібнику. Очікуваний висновок, до якого повинні дійти учні, керовані вчителем: велика роль Європи в сучасному світі, визначена її історією, особливостями розвитку європейської цивілізації, а отже – велика відповідальність Європи перед людством.

Наступний етап уроку – лекція вчителя, в якій він пояснює, чим зумовлена ця роль Європи та європейської цивілізації. Доцільно звернути увагу на динамізм як одну з визначальних рис, властивих європейській цивілізації. Варто звернути увагу також на необхідність і неминучість міжнародних контактів і міжнародних зв’язків, на роль цих контактів у взаємному збагаченні різних народів і культур. Окремо організовується робота з текстом посібника про основні напрямки міжнародного співробітництва. Важливо переконатись, що учні зрозуміли і засвоїли їх. Після цього, спираючись на засвоєний матеріал, організується робота в групах. Створюється вісім груп, кожна з яких отримує завдання визначити основні напрямки, форми і зміст міжнародної діяльності Євросоюзу з різними партнерами. Після закінчення роботи в групах їхні спікери інформують клас про результати свого мінідослідження.

Під керівництвом вчителя учні повинні визначити спільне і відмінне в напрямках співробітництва Євросоюзу з різними регіонами і міжнародними організаціями. Домашнє завдання: опрацювати текст параграфу та відповісти на питання до нього; визначити і записати в зошити основні напрямки і форми співробітництва України з Євросоюзом( на основі аналізу матеріалів ЗМІ).

 Шкільний гурток «Євроклуб» ЗОШ I-III ступенів №7 з поглибленим вивченням української мови та літератури  м.Марганця Дніпропетровської області

Керівник: Воробйова А.В.

І. ЗАВДАННЯ І МЕТОДИ РОБОТИ ЄВРОКЛУБУ

Основними формами роботи шкільного євро клубу є:

-         Проведення зустрічей і клубних змагань учнів, які є членами євро клубу (іноземною і рідною мовами);

-         Проведення творчих конкурсів (конкурс малюнків, есе, статей на євротематику);

-         Випуск газети;

-         Проведення вікторин, круглих столів, семінарів-тренінгів;

-         Організація обмінів і листування зі школами європейських країн.

ІІ. МЕТА РОБОТИ ЄВРОКЛУБУ:

-         Активізація навчального та творчого потенціалу учнів;

-         Формування національної самосвідомості і активної громадянської позиції;

-         Розвивати дружні зв’язки між молоддю країн, мови якиї вивчаються в гімназії;

-         Організовувати співробітництво освітніх закладів з метою підвищення загального рівня освіти та поширення культурологічних знань;

-         Сприяти організації цікавого і змістовного дозвілля та всебічному розвиткові учнів гімназії

-     Виховання толерантності, дружби та взаєморозуміння;

-         Підтримка у вивченні української та іноземної мов;

-         Практичне засвоєння норм та правил усної та писемної комунікації в різних сферах спілкування українською та іноземною мовами;

-         Поліпшення засвоєння знань і формування інтересу до культурної проблематики та питань, здатних відкрити наше загальноєвропейське коріння;

-         Сприяння процесам європейської інтеграції України та інформування дітей про Європейський Союз.

ІII. ПРЕДМЕТОМ ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОКЛУБУ Є:

-         Проведення зборів, зустрічей, фестивалів, конференцій, круглих столів, диспутів;

-         Сприяння вивченню іноземних мов;

-         Участь у видавничій шкільній діяльності, підготовка інформаційних стендів та бюлетенів;

-         Проведення пізнавально-розважальних заходів (конурсів, вікторин, інтерактивних занять);

-         Підвищення інтелектуального рівня та обізнаності учнів щодо європейської культурної спадщини.

План роботи шкільного Євроклубу «Обрій » 2015-2016 н.р  

1             -         Ознайомлення з метою, завданнями та планом Євроклубу.

-         Розподіл обов’язків членів Євроклубу, призначення відповідальних.

-         Посвята в члени Євроклубу нових учасників

-         Пошук партнерів для переписки та налагодження стосунків із закордонними школами, розробка пропозицій щодо проведення обмінів      вересень

2             -         Засідання Євроклубу на тему: «Українська культура в світі»

«Світ спорту»: «Найпопулярніші спортивні ігри в країнах Європи”.

-         Створення презентації «Видатні українські  особистості європейського рівня»              жовтень

3             -         Семінар-тренінг «Символіка ЄС»

-         Робота над проектом «Кожен край має свої звичаї» (творчі роботи, презентації, стіннівки)

-         Звіт про пошук партнерів для переписки та налагодження стосунків із закордонними школами, розробка пропозицій щодо проведення обмінів             листопад

   -         Звіт про пошук партнерів для переписки та налагодження стосунків із закордонними школами, розробка пропозицій щодо проведення обмінів             листопад

4             -         Підготовка стіннівки «Традиції святкування Різдва і Нового Року в Англії, Франції та Польщі»

-         Святковий новорічний концерт  грудень

5             -         Конкурс рефератів на тему: «Європейські видатні особистості»

-         Робота над проектами «Міфи та перекази Англії», «Легенди Польщі», «Фантастичні оповіді Франції»            січень

6             -         Дискусія на тему:«Збройні сили України та Європи. Спільне та відмінне»

-         Проведення Вікторини: «Як святкують День Святого Валентина у країнах Європи?»  лютий

7             -         Конкурс листівок-стіннівок «Весна в Європі».

-          Віртуальна подорож до Європи

-         Рольова гра «Я - екскурсовод»   березень

-         Круглий стіл «Мовний етикет європейців»         квітень

9             -         Святкування Дня Європи

-         Проведення конкурсу «Куди б я хотів поїхати на канікулах?»

-         Підсумки роботи за рік

-         Проект плану на новий навчальний рік травень